Новини та заяви
Голова УКРПЕК виступив на семінарі про новий Регламент ЄС, що відбувся в рамках IFFIP–2025 у Києві
Семінар «Регламент ЄС 2025/40 про паковання та відходи упаковки (PPWR) – амбітні завдання для учасників пакувального ринку», який відбувся в рамках Міжнародного форуму харчової промисловості та упаковки в Києві, викликав значний інтерес. Подію відвідали представники індустрії та урядовці. А після доповіді голови виконавчого комітету УКРПЕК Володимира Слабого відбулася активна дискусія.
Як зазначив доповідач, підготовка нового Регламенту тривала в ЄС протягом двох років. Його ухвалення стало результатом спільної напруженої роботи Європейської комісії, бізнесу та екологічних організацій. Саме екологічна складова визначила основний напрям розвитку пакувальної політики в ЄС.
Регламент об’єднав майже всю нормативно-правову базу, яка регулює галузь. Він матиме визначальний вплив не лише на діяльність виробників упаковки та товарів в упаковці, але також на імпортерів, дистриб’юторів, постачальників дистанційних послуг тощо. Щоб об’єднати всі ці категорії зобов’язаних суб’єктів (щодо виконання вимог Регламенту), документ навіть запроваджує новий термін – «економічний оператор».
Єдині вимоги для 27 країн
Нові норми почнуть діяти з 12 серпня 2026 року. Чимало деталей визначатимуть також підзаконні акти, які ще має ухвалити Єврокомісія та держави-члени. Водночас ключові принципи, термінологія, підходи – відтепер є ідентичним на всій території ЄС. Регламент є документом прямої дії, обов’язковим для 27 країн-членів. Раніше такого ступеня уніфікації в ЄС не існувало, а місцеве законодавство в різних країнах могло суттєво відрізнятися.
Згідно з документом, щоб упаковка могла потрапити на ринок, вона має не лише відповідати визначеними вимогами, але також повинна пройти через цілу низку встановлених послідовних і взаємопов’язаних процедур та затверджень. Йдеться про весь життєвий цикл продукту від отримання сировини і виробництва до рециклінгу чи повторного використання. Вимоги враховують матеріали, маркування та чимало інших показників.
Виробники платитимуть більше і звітуватимуть частіше
Попри суттєві новації, «ідеологія» регулювання галузі упаковки в ЄС залишається незмінною. В її основі лежать принципи циркулярної економіки та розширеної відповідальності виробника (РВВ).
Обов’язки для виробників в контексті РВВ розширюються, стають більш комплексними та жорсткими, зокрема:
- Розширюється коло і категорії відповідальних виробників.
- Виробники покриватимуть 100% витрат на збирання, транспортування, сортування та рециклінг паковання.
- Запроваджується єдина система маркування з використанням цифрових паспортів та унікальних QR-кодів.
- Виробники подаватимуть щорічні звіти щодо обсягів паковання, матеріалів та ступеня їхнього рециклінгу.
- Збільшується фінансова відповідальність за неефективні системи відновлення (фінансові штрафи, обмеження діяльності).
- До 2027 року 80%, а до 2030 року вся упаковка повинна бути придатною для рециклінгу.
- У 2025 році всі пластикові пляшки мають містити щонайменше 25% переробленого матеріалу, у 2030 році – 30%, а у 2040 році – 50%.
- До 2035 року обсяги пластикового паковання повинні скоротитися на 10%, а до 2040 року – на 15%.
- Загальні обсяги паковання мають знизитися щонайменше на 5% до 2030 року, на 10% до 2035 року.
- Всі пластикові пляшки в ЄС повинні мати кришки, прикріплені до корпусу.
- Виробники мають фінансувати інформаційні кампанії для споживачів щодо належного відновлення паковання.
- До 2029 року всі країни ЄС повинні запровадити депозитну систему (DRS) для пластикових пляшок і алюмінієвих банок із рівнем повернення не менше 90%.
Крім того, PPWR забороняє використання:
- Одноразового пластикового паковання у ресторанах з 2026 року.
- Мікропластикових наповнювачів у пакованні з 2028 року.
- Невиправдано великої упаковки (наприклад, надмірного паковання для косметичних товарів).
- Одноразових пластикових пакетів для фасування овочів і фруктів.
- BPA та пер- і поліфторалкільних речовин (з 12 серпня 2026 року) у пакованні для харчових продуктів.
Однією з головних новацій Регламенту 2025/40 є чітко визначені механізми контролю за дотриманням його вимог. Документ запроваджує обов’язкову систему електронного звітування щодо використаної упаковки. Контроль здійснюватимуть не лише державні органи, але й незалежні екологічні організації. Такий підхід забезпечує неупередженість та дозволяє оперативно реагувати на ризики, пов’язані з недотриманням екологічних стандартів.
Хто виграє, а хто програє?
PPWR кардинально змінює правила гри для бізнесу. Найбільшими бенефіціарами стануть виробники екологічного паковання та компанії, які впроваджують системи багаторазового використання. Також виграють лідери ринку, здатні швидко адаптуватися до нових вимог та запропонувати сталу упаковку як конкурентну перевагу.
Натомість виробники одноразового пластикового паковання опиняються під загрозою. Програють і ті бізнеси, які не мають чіткої стратегії переходу до циркулярної економіки. Для них нові вимоги означають не лише додаткові витрати, а й потенційні обмеження для виходу на ринок.
Очікується, що загальні витрати бізнесу на діяльність організацій РВВ у країнах ЄС зростуть на 20–30% до 2027 року.
Українське законодавство не встигає за вимогами ЄС
Перше ж питання, яке пролунало від аудиторії після виступу голови виконавчого комітету УКРПЕК, стосувалося перспектив впровадження норм нового Регламенту в Україні. Головною перешкодою для цього, як вважає Володимир Слабий, є відсутність відповідного законодавства.
До впровадження PPWR в ЄС існувало більше 70 інших нормативних документів, які стали базою для Регламенту. В Україні ж, крім рамкового закону «Про управління відходами», правова база у сфері відходів паковання практично відсутня. Законопроєкт «Про упаковку та відходи упаковки», який роками знаходився на розгляді парламенту, вже значною мірою втратив актуальність. Адже орієнтиром для нього була Директива про паковання та відходи упаковки, яка діяла в ЄС ще з 1994 року. Після ухвалення Регламенту вона втратила чинність. Не відповідають сучасним європейським екологічним вимогам й інші нормативно-правові документи України.
Тим часом упаковка українських виробників має відповідати нормам Регламенту вже сьогодні – адже вона продовжує експортуватися на європейський ринок. Підприємці змушені звертатися до сертифікованих лабораторій у Польщі чи інших країнах ЄС, щоб проходити відповідну оцінку та отримувати дозволи й документи про відповідність продукції європейським вимогам. В нашій країні таких сертифікованих установ сьогодні немає.
«Інтеграція норм PPWR в українське законодавство – це не лише стратегічна необхідність, а й питання виживання для національного виробника», – підкреслює Володимир Слабий.
Переробники шукають сировину за кордоном
Попри складну ситуацію, є позитивний аспект – в Україні вже існують значні потужності для рециклінгу певних типів відходів паковання: скла, паперу, металу та різновидів пластику. Водночас проблеми виникають із деякими видами композитного та пластикового паковання. Наприклад, єдина українська потужність для рециклінгу відходів паковання типу Тетра Пак знаходиться в Змієві Харківської області – у східній частині України, поблизу зони бойових дій, що робить логістику з інших регіонів надто витратною.
Ключовим викликом залишається відсутність належної системи роздільного збирання та сортування відходів. Через брак вторинної сировини українські переробники використовують лише половину своїх потужностей і змушені імпортувати паперові, полімерні та інші відходи з-за кордону.
«Регламент 2025/40 — це не просто про нові вимоги, це про нову філософію управління відходами паковання. Він змінює умови для всіх — від малого бізнесу до транснаціональних компаній. Ціна невідповідності вимогам — не лише штрафи, а й втрачені ринки та репутація. Ті, хто зможе швидко адаптуватися до циркулярної економіки — виграють. Але щоб це стало можливим, потрібна чітка, скоординована стратегія на рівні держави. Українські підприємці мають право розраховувати на таке законодавство, яке не гальмує їхню адаптацію до європейських вимог, а підтримує та заохочує її», – вважає голова виконавчого комітету УКРПЕК Володимир Слабий.
