Новини та заяви
Учасники круглого столу УКРПЕК і «Клубу пакувальників»: новий проєкт Закону «Про паковання і відходи паковання» створює критичні загрози для галузі і потребує перегляду
22 квітня у межах Міжнародного форуму харчової промисловості та упаковки IFFIP 2026 відбувся експертний круглий стіл на тему: «Новий проєкт Закону «Про паковання і відходи паковання» — амбітні виклики для учасників пакувального ринку». Захід, організований з ініціативи Української Пакувально-Екологічної Коаліції (УКРПЕК) і «Клубу Пакувальників», об’єднав представників найбільших виробників упаковки і товарів в упаковці та провідних експертів галузі.
Головним приводом для дискусії стала нова редакція законопроєкту «Про паковання і відходи паковання», оприлюднена Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування. Документ викликав серйозне занепокоєння серед учасників ринку через низку положень, які, на думку представників індустрії, створюють корупційні ризики, суперечать європейським підходам та ускладнюють впровадження в Україні принципу розширеної відповідальності виробника (РВВ).
Володимир Слабий: «Система, де бізнес платить, але нічого не контролює, не може бути прозорою чи ефективною»
З аналізом ключових системних і концептуальних недоліків законопроєкту під час круглого столу виступив голова виконавчого комітету УКРПЕК Володимир Слабий.
«Ми проаналізували оприлюднену версію законопроєкту і маємо констатувати: у поточному вигляді документ не лише не наближає нас до Європи, а й закладає підвалини для руйнування самої ідеї РВВ. Україна вже має гіркий досвід імітації впровадження системи управління відходами, яка не привела до жодних реальних результатів. З 2001-го до 2015 року виробники пакованої продукції були вимушені фінансувати держпідприємство «Укрекоресурси» на рівні до 400 млн грн щороку. За цей час підприємство не побудувало жодної сортувальної станції, не реалізувало жодного пілотного проєкту роздільного збирання відходів упаковки. Не було зроблено нічого. На жаль, зараз ми можемо наступити на ті ж самі граблі», — наголосив Володимир Слабий.
Законодавці фактично пропонують відсторонити бізнес від управління відходами. Функцію організації роздільного збирання відходів паковання покладають на органи місцевого самоврядування. Це докорінно суперечить суті РВВ — відповідальності виробника за управління стадією відходів у життєвому циклі продукції. Виробники просто сплачуватимуть рахунки, не маючи жодного впливу на ефективність системи. Крім того, такий підхід створює величезні корупційні ризики. Система, де бізнес платить, але нічого не контролює, апріорі не може бути прозорою чи ефективною.
Інший критичний момент в законопроєкті, на який вказує Володимир Слабий, пов’язаний із дозволом виробникам укладати прямі індивідуальні договори з операторами управління відходами, не створюючи організацію розширеної відповідальності виробника (ОРВВ). Такий механізм закладає передумови для недобросовісної конкуренції: поки відповідальний бізнес через ОРВВ інвестуватиме мільйони у створення інфраструктури збирання, сортування та рециклінгу, інші виробники зможуть виконувати свої зобов’язання лише формально, не вкладаючи в таку інфраструктуру ні копійки.
Як зазначає Володимир Слабий, європейський досвід чітко доводить: такі норми неминуче ведуть до стагнації циркулярної економіки та невиконання цільових показників рециклінгу.
Денис Хренов: «Усі додаткові витрати врешті-решт лягають на плечі споживачів»
Зі свого боку співголова комітету «Сталий розвиток» Американської торговельної палати в Україні, заступник головного виконавчого директора AB InBev Efes Денис Хренов акцентував на необхідності економічно обґрунтованого підходу до реформи.
«Часто можна почути, що бізнес не хоче платити. Але це хибне уявлення. Бізнес — це не відокремлена реальність, а соціальна інституція і основа економічної безпеки країни. Усі додаткові витрати врешті-решт лягають не на підприємців, а на споживачів, інвесторів і суспільство загалом. Тому невиправдані зобов’язання для бізнесу можуть мати системні негативні наслідки для всієї економіки», — зазначив він.
За словами Дениса Хренова, чинна редакція законопроєкту містить значну кількість вимог до виробників, однак не підкріплена необхідними технічними та економічними розрахунками. «Ми не бачимо відповідей на важливі запитання: які обсяги відходів потрібно збирати, скільки для цього необхідно контейнерів та як забезпечити їх виробництво у кількості, достатній для масштабів країни. Спочатку має бути проведений ґрунтовний аналіз і лише потім — встановлені реалістичні цілі», — підкреслив він.
Водночас експерт наголосив, що бізнес підтримує євроінтеграційний вектор і впровадження розширеної відповідальності виробника. «Ми за неухильне наближення до європейських стандартів, але цей шлях потребує зважених рішень. Важливо створити систему, яка реально працюватиме, а не дискредитуватиме сам принцип РВВ. Адже саме РВВ є єдиною ефективною моделлю управління відходами, що відповідає як європейським практикам, так і довгостроковим інтересам України», — підсумував він.
Євгенія Аратовська: «Без участі виробників створити дієву модель неможливо»
Засновниця ГО «Україна Без Сміття» Євгенія Аратовська розкритикувала якість підготовки законопроєкту:
«На сьогодні це виглядає не як повноцінний закон, а радше як чернетка. Є серйозні сумніви, чи достатньо компетенцій мали автори документа для напрацювання складного економічного механізму взаємодії між бізнесом і громадами. Чи були проаналізовані сценарії такої співпраці? Складається враження, що ні», — зазначила вона.
За словами Євгенії Аратовської, ключовою проблемою є відсутність системного діалогу між усіма учасниками процесу: «Якщо до розробки не залучені всі стейкхолдери, не може бути й довіри до такого документа. Йдеться не лише про державу, а й про громади та передусім про виробників, які мають фінансувати систему управління відходами, що утворюються після споживання їхньої продукції. Без участі виробників створити дієву модель неможливо».
На думку експертки, сьогодні також бракує чіткої позиції щодо законопроєкту Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства. «Поки що ми обговорюємо радше абстрактні формулювання, які не підкріплені реальними інструментами і не дають відповіді на питання, як саме ця система працюватиме на практиці», — підкреслила вона.
З ініціативи УКРПЕК за підсумками заходу учасники круглого столу схвалили резолюцію зі зверненням до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Офісу Президента, громадськості та медіа із закликом врахувати позицію індустрії та експертного середовища при доопрацюванні законопроєкту.
В документі експерти і представники індустрії, зокрема, вимагають:
- Забезпечити дотримання принципів державної регуляторної політики та підготувати повне економічне обґрунтування законопроєкту.
- Зберегти базову модель РВВ із ключовою роллю виробників в управлінні системою.
- Унеможливити ухилення від зобов’язань та недобросовісну конкуренцію: виконання зобов’язань щодо РВВ — лише через організації РВВ.
- Переглянути нереалістичні вимоги до паковання з урахуванням стану інфраструктури в країні.
- Врегулювати податкові аспекти РВВ.
- Забезпечити відкритий діалог із бізнесом і громадами.
З додаткових питань, для коментарів або запитів від медіа прохання звертатися за тел.: 38 050 441 99 93.
Запис онлайн-трансляції круглого столу:
