Новини та заяви
Володимир Слабий представив діяльність і досвід УКРПЕК на конференції WM4U у Вінниці
У Вінниці відбулася щорічна звітна конференція шведсько-української програми «Посилення управління побутовими відходами в Україні» (WM4U) на тему «Реформа в русі». Серед учасників були представники органів державної влади та місцевого самоврядування, міжнародні експерти й фахівці галузі управління відходами. УКРПЕК на заході представляв голова виконавчого комітету Володимир Слабий.
На панельній дискусії, присвяченій розширеній відповідальності виробника (РВВ), Володимир Слабий виступив із презентацією діяльності Коаліції. Він розповів про систематичну роботу УКРПЕК над упровадженням європейських підходів до управління відходами у вітчизняне законодавство, що триває з 2002 року, а також представив Пілотний проєкт УКРПЕК із роздільного збирання відходів упаковки у громадах Київщини. Зокрема, йшлося про практичний досвід взаємодії з органами місцевого самоврядування та особливості побудови системи, у якій виробники забезпечують організацію і фінансування управління відходами своєї продукції.
Виступ голови виконавчого комітету УКРПЕК зацікавив представників громад, яких було чимало серед учасників конференції. Для багатьох із них РВВ поки що залишається новим явищем, тож презентація УКРПЕК стала нагодою дізнатися, як цей механізм може працювати в українських реаліях.
Бондаренко: парламент готує зміни до рамкового закону
Ключовою новиною для індустрії в межах конференції стала заява голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка, який уперше публічно повідомив, що перед ухваленням довгоочікуваного профільного закону «Про упаковку та відходи упаковки» парламент планує спочатку внести зміни до рамкового закону «Про управління відходами». Зокрема, законопроєкт про внесення змін до рамкового закону має визначити ключові принципи впровадження в Україні моделі РВВ.
Така послідовність є логічною з погляду законодавчого процесу. Проте вона не усуває застережень, про які говорять представники пакувальної індустрії.
«Ми підтримуємо внесення змін до рамкового закону. Але для нас принципово важливо, щоб до реєстрації відповідного законопроєкту його текст обговорили з виробниками та іншими зацікавленими сторонами. За словами голови комітету, документ планують зареєструвати і проголосувати у сесійній залі буквально протягом кількох тижнів. Такі стислі строки можуть свідчити, що консультації з індустрією будуть формальними. На наш погляд, це неприпустимо, адже після першого читання вносити зміни до документа зможуть лише народні депутати. Ми переконані, що закон повинен пройти нормальний процес погодження: від профільного міністерства через центральні органи виконавчої влади до Кабінету Міністрів, і лише потім потрапити до парламенту. Голос індустрії має бути почутим, адже саме виробники є ключовими стейкхолдерами майбутньої системи РВВ», — наголошує голова виконавчого комітету УКРПЕК Володимир Слабий.
Професор Ліндквіст: РВВ — спільна відповідальність бізнесу та суспільства
Особливою подією конференції став онлайн-виступ Томаса Ліндквіста — шведського професора, який у 1990-х роках сформулював і вперше науково обґрунтував концепцію розширеної відповідальності виробника. Він виступив із доповіддю під час панельної дискусії, у якій також брав участь представник УКРПЕК.
Професор Ліндквіст підкреслив, що модель РВВ має ґрунтуватися на консенсусі між державою, суспільством і бізнесом. Він застеріг від перетворення РВВ виключно на «батіг» для підприємців. Бізнес готовий брати на себе фінансову та організаційну відповідальність, проте не може самостійно відповідати за всі аспекти управління відходами, зокрема за комунікацію з населенням і формування культури роздільного збирання. На думку вченого, впровадження циркулярної економіки на базі РВВ — це спільне завдання, у якому органи місцевого самоврядування та суспільство відіграють не менш важливу роль, ніж виробники.
Шведська модель та українські реалії
Шведські фахівці, які брали участь у конференції, зазначають, що модель управління відходами у їхній країні дещо відрізняється від загальноєвропейської. У Швеції за роздільне збирання відходів упаковки відповідають муніципалітети, а організації РВВ компенсують їм відповідні витрати. Розмір компенсації визначається за єдиними правилами, встановленими шведським Агентством з охорони довкілля. Водночас організації РВВ не мають безпосереднього впливу на те, як муніципалітети організовують збирання та взаємодіють із місцевими виконавцями.
Саме відсутність такого впливу ускладнює досягнення загальноєвропейських цільових показників переробки пластику. За офіційними даними шведського Агентства з охорони довкілля, у 2024 році рівень переробки пластикової упаковки в країні становив лише 31% за цільового показника 50%.
Роль ОРВВ — не лише фінансування, а й управління
УКРПЕК послідовно відстоює позицію, що в Україні організація РВВ повинна мати реальні важелі впливу на розвиток інфраструктури та логістику. Водночас досвід Пілотного проєкту УКРПЕК свідчить, що умови надання послуг та їхня вартість можуть відрізнятися навіть у межах однієї області. Тому при створенні національної системи РВВ необхідно враховувати особливості конкретних територій, а не застосовувати однакові підходи до всіх громад.
Конференція WM4U охопила й інші актуальні питання реформи сфери управління відходами в Україні: розвиток пілотних кластерів, інвестиції в інфраструктуру, розробку місцевих планів, роботу з біовідходами та комунікацію з населенням.
УКРПЕК вдячна команді WM4U за підтримку фахового діалогу та конструктивну співпрацю. Така взаємодія особливо важлива зараз, коли між бізнесом і законодавцями ще немає остаточного консенсусу щодо майбутньої моделі управління відходами в Україні.