Новини та заяви
Керуючий директор EXPRA Йоахім Кводен виступив з презентацією для українських стейкхолдерів сфери управління відходами упаковки
Нещодавно на запрошення Європейської Бізнес Асоціації з онлайн-презентацією спеціально для українських стейкхолдерів у сфері управління відходами упаковки виступив керуючий директор EXPRA Йоахім Кводен.
Свій виступ пан Кводен присвятив найважливішим чинникам, які дозволяють побудувати успішну систему управління відходами упаковки на принципах моделі розширеної відповідальності виробника (РВВ). В центрі уваги доповідача були передусім норми та поради, які релевантні для українських реалій. EXPRA має понад 30-річний досвід у галузі, тому експертиза Альянсу є винятково цінною.
На думку Йоахіма Кводена, для країни, яка лише розпочинає розбудовувати інфраструктуру роздільного збирання відходів, а надто, якщо це відбувається в таких складних умовах як в Україні, оптимальною є модель з єдиною організацією РВВ. На початковому етапі (орієнтовно перші 10 років) єдина ОРВВ зможе ефективнішекоординувати інвестиції та створення інфраструктури роздільного збирання в усіх регіонах.
За словами експерта, більшість витрат ОРВВ (до 70-80 %) припадає саме на збір та сортування відходів, а витрати на адміністрування становлять не більше 2 %, тому конкуренція між різними ОРВВ не може призвести до суттєвої економії. Водночас конкуренція можлива та корисна на операційному рівні – між операторами управління відходами, сортувальниками, транспортними компаніями тощо.
До речі, в рейтингу обсягів рециклінгу відходів упаковки з-поміж країн-членів ЄС перші п’ять позицій займають саме країни з єдиною ОРВВ.
«Оскільки Україна буде запускати систему роздільного збирання фактично з нуля, вам доведеться ухвалювати чимало рішень, домовлятися з місцевою владою та іншими сторонами. З мого досвіду, чим більше сторін, тим важче порозумітися та знайти правильне рішення. В багатьох країнах ЄС функціонує єдина ОРВВ або ж є ОРВВ, яка домінує над усіма іншими. Звісно, є й країни з конкурентною системою, але їхні результати зазвичай гірші. Якщо ви все-таки дозволяєте конкуренцію, обов’язково слід створити незалежний орган, який наглядатиме, щоб вона була чесною. Наприклад, у Німеччині, де діє конкурентна система, в 2014 році був прецедент, коли замість 2 млн тонн реально зібраних відходів пластику ОРВВ задекларувала лише 700 тис тонн. Це ледь не призвело до колапсу всієї системи. Що більше свободи ви даєте промисловості, тим суворішим має бути нагляд. Але у випадку України я б радив все ж розпочинати з простого – з однієї ОРВВ. Зрештою, якщо ви не будете задоволені, потім можна буде додати ще. Хоча, на мою думку, додаткові ОРВВ навряд чи сприяють покращенню системи. Я не бачив жодної країни, де конкуренція у цій галузі призвела б до зниження цін і поліпшення якості послуг», – наголошує Йоахім Кводен.
На думку експерта, визначаючи цільові показники рециклінгу, важливо знаходити баланс між амбіціями та реальністю, адже саме такий підхід створює найкращу мотивацію. І хоча Україна перебуває на шляху до ЄС, який поставив собі за мету досягнути до 2030 року рециклінгу 70 % від усіх відходів упаковки, Йоахім Кводен вважає, що на початках нашій країні взагалі варто відмовитися від цільових показників і зосередитися натомість на розбудові системи роздільного збирання.
«Зараз в ЄС вдається переробляти близько 50 % від усіх відходів упаковки, хоча є й країни, які суттєво відстають. Але щоб досягнути такого рівня, нам знадобилося понад 30 років. Ми йшли до цілі малими кроками. Я щиро захоплююся Україною, адже створення такої системи – це дуже амбітний проєкт, від якого, попри війну, ви не відмовляєтеся. Мені здається, зараз для вас найважливіше мати довгостроковий план. В рамках переговорів з ЄС Україні варто узгодити основні етапи впровадження норм європейського законодавства та рухатися згідно з цією дорожньою картою. Можливо, на першому етапі замість цільових показників рециклінгу слід визначити цілі щодо охоплення населення інфраструктурою роздільного збирання. Адже це – основа всієї системи. Крім того, зараз Україні потрібно якомога більше пілотних проєктів – щоб краще зрозуміти, які механізми працюють, а які ні. Такий підхід дозволить надалі масштабувати вдалі практики», – вважає Йоахім Кводен.
Крім згаданих, керуючий директор EXPRA виокремлює також такі чинники успішної моделі РВВ для відходів упаковки:
- Чіткий розподіл ролей та обов’язків різних суб’єктів, визначений законодавством.
- Прозорість системи. Всі учасники повинні звітувати про кожний етап життєвого циклу упаковки, зокрема про рух коштів, обсяги добутого і втраченого матеріалу тощо. Прозорість сприяє довірі до системи, передусім з боку населення та компаній, які фінансують її функціонування.
- Також без прозорості неможлива ефективна модернізація потужностей сортування та рециклінгу.
- Рівне ставлення до всіх виробників, незалежно від їхнього масштабу. За однакову упаковку кожна компанія повинна сплачувати однакову суму грошей.
- Сторони, які отримують від ОРВВ кошти, не повинні входити до складу організації і не можуть мати вплив на її діяльність.
- Неприбутковий статус ОРВВ, який передбачає, що кошти залишаються всередині системи і витрачаються винятково на розвиток інфраструктури.
- Контроль за ефективністю витрат, застосування тендерних процедур.
- ОРВВ повинна мати компетенції та фінансові можливості для інформаційно-просвітницької роботи з населенням.
- Роль уряду та органів влади не обмежується створенням законодавства, але передбачає також моніторинг, нагляд та забезпечення його дотримання.
Як наголошує керуючий директор EXPRA, розширена відповідальність виробника – це єдина концепція, яку однак можна впроваджувати в життя різними шляхами. Навіть в межах ЄС, який докладає значних зусиль задля уніфікації системи управління відходами упаковки, все ще залишаються суттєві відмінності між різними країнами і навіть між регіонами всередині однієї країни. Наприклад, в багатьох випадках значний вплив на визначення конкретної моделі роздільного збирання та сортування має місцева влада.
Водночас Йоахім Кводен переконаний, що суть системи РВВ відображає слово «відповідальність», яке фігурує в її назві. Відповідальність передбачає проактивну позицію виробника, його бажання стати рушійною силою змін, а не лише зобов’язання виконувати формальні вимоги законодавства.
У регулярному звіті щодо власної діяльності, який EXPRA поширює серед своїх членів та зацікавлених сторін, про зустріч з представниками України було написано, зокрема, таке:
«Йоахім Кводен познайомив близько 40 учасників заходу з найкращими практиками РВВ та досвідом, який ми накопичили за останні 30 років. Одним з центральних в рамках обговорення стало питання, наскільки доцільно для України розпочинати реформу з впровадження конкурентної моделі РВВ. Слід зазначити, що відповідальному бізнесу в Україні варто докласти ще чимало зусиль, щоб змістити поле дискусії щодо РВВ від буденних питань, на кшталт способу вибору оператора управління відходами, до усвідомлення стратегічної необхідності охоплення всієї країни інфраструктурою роздільного збирання та сортування, що неможливо без значних інвестицій та узгоджених дій представників галузі».
